• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • ІНТЕРНЕТ! Обережно! Небезпечно!

Доповіді учителів щодо безпеки дітей в інтернеті: попередження, освіта, взаємодія

ро

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

Копилець Анна Василівна

Анотація. У виступі окреслені основні ризики перебування дітей в соціальних мережах. Показана необхідність навчання дітей безпечної поведінки у віртуальному світі. Акцентується увага на формуванні інформаційної культури дітей, батьків, а також професійної інформаційної культури педагогів.

Інтернет є чудовим інструментом для задоволення таких потреб дітей як допитливість, бажання навчитися новим речам, пізнати незвідані грані знань. Діти, проводячи свій час у Інтернеті, набувають нового статусу – статусу громадян цифрового он-лайнового світу, котрий, на жаль, немає жодних обмежень, цензури, табу чи застережень. Недосконалість законодавства, яке б регулювало діяльність електронних ЗМІ, зумовлює те, що кожного разу, користуючись послугами Інтернету, діти опиняються в ніким неконтрольованому просторі з величезною кількістю інформації, у тому числі і шкідливою, що, безперечно, має негативний вплив на розвиток їх внутрішнього світу та сприйняття навколишнього середовища. У зв’язку з цим хочу підкреслити 4 основних загроз безпеці дітей у Інтернет мережі: залежність від Інтернету, доступ до небажаного контенту, комунікаційні загрози та електронні (кібер) загрози.

Інтернет став для дітей паралельною реальністю, де вони спілкуються, знаходять нових друзів, обмінюються новинами, діляться інтересами та отримують безліч цікавої, захопливої для них інформації. Діти створюють в одній із соціальних мереж свій профіль з фотографіями, музикою, роликами, фільмами, інформацією та описами, які хочуть саме вони! Таким чином формують свій власний простір спілкування, де можуть бути такими, якими себе уявляють. Крім того, соціальні мережі – найлегший спосіб вийти на контакт з будь-якою людиною.

В Україні кількість користувачів Інтернету щороку стрімко зростає. Так, за даними 2015 року кількість користувачів мережею Інтернет в Україні досягла майже 17 мільйонів осіб. І на сьогоднішній день Україна посідає 32 місце серед 198 країн за кількістю Інтернет-користувачів в світі.

Та у всьому світі саме діти та підлітки є найактивнішими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ).

Діти, як і дорослі, використовують Інтернет з різною метою: щоб поспілкуватися з друзями, пограти в ігри, послухати або записати музику, відео, підготуватися до уроків, знайти та прочитати цікаву інформацію або придбати певні товари.

В Інтернеті зібрано інформацію з усього світу.

Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками, однолітками і значущими людьми. Відповідно до нових діагностичних рекомендацій, інтернет-залежною визнається людина, яка проводить в мережі декілька годин на день і у якої спостерігався щонайменше один з симптомів залежності протягом трьох місяців, зокрема: непереборне бажання ввійти в Інтернет; нездатність контролювати свій час в Інтернеті; розумове або фізичне виснаження; порушень сну і концентрації уваги; дратівливість, депресія, знервованість, труднощі у спілкуванні з людьми в реальному житті [1, с. 14].

Щоб відволікти дітей від перебування в соціальних мережах потрібно знайти альтернативу, яка б могла їх зацікавити: спільний похід на природу, організувати домашню вечірку для друзів дитини. Важливо, аби дитина чи підліток отримували необхідну кількість спілкування у реальному світі, Необхідно спілкуватись якомога більше з дітьми, розпитувати про їх інтереси, друзів і вподобання.

Соціальні мережі служать для молодого покоління щоденником, де можна висловити свої думки і почуття. Багато дітей, ще з ранніх років, отримали доступ до комп'ютера та Інтернету, в шкільні роки переживають віртуальне доросле життя. Різні статуси, розумні цитати, вульгарні жарти, спілкування не тільки з однолітками, але і з будь-яким співрозмовником – все це доступно. Це формує недозрілу особистість дитини. Тому дуже важливо, щоб був контроль з боку дорослих, батьків.

Попри всі позитивні моменти ще є і безліч негативних: почуття безкарності за певні дії, неправильне розуміння поняття дружби і меж особистого життя, безглузде проведення часу та інше [2].

Соціальні мережі – це, перш за все, простір для розміщення свого мікросвіту, своїх смаків, інтересів, проявів і спілкування. У випадку, якщо у дитини немає такої можливості в родині, то можливість зробити це в Мережі буде для нього особливо привабливою. Дитина прагне облаштувати особистий простір та створити своє, недоступне для чужих змін і вторгнень, місце в Інтернеті.

Оскільки для підлітка мати можливість заявити про себе, створити свою сторінку в мережі – це не тільки важлива потреба, спосіб відчути своє місце в цьому світі, а й сучасний засіб соціалізації. Перешкоджати цьому було б не далекоглядно, оскільки дитина буде відчувати себе відірваною від сучасного підліткового життя, а можливо почне приховувати свою присутність в соціальних мережах.

Батькам потрібно краще знати, розуміти і відчувати те, чим живе дитина у віртуальному просторі. Оскільки соціальні мережі – це багато в чому сучасна заміна колишніх способів спілкування (телефонних розмов, прогулянок і навіть дискотек), то повна заборона на перебування в них загрожує підлітковою протестною поведінкою: бунтом, скандалами, ухиляннями, брехнею, саботажем і так далі.

У зв'язку з тим, що спілкування – важлива підліткова потреба, то повна заборона так чи інакше позначиться на соціальному розвитку підлітка. Прагнення до спілкування в соціальних мережах важливе для дитини, так само як і навчальні, режимні, активно-рухові, сімейні та багато інших завдань.

Тому «золоте правило» для батьків: хочете бути тими, до кого ваша дитина може звернутися у випадку проблем і неприємностей, поважайте її бажання, потреби і способи їх реалізації. У відповідь отримаєте повагу і здатність дитини домовлятися і співпрацювати з Вами [3, с 1]. Для того, щоб діти нормально розвивалися, батькам необхідно приділяти їм увагу, цікавитися вподобаннями, життям та колом їх спілкування.

І на завершення хотілося б сказати словами одного з великих сучасників: "Інтернет, він не зближує. Це скупчення самотності. Ми начебто разом, але кожен один. Ілюзія спілкування, ілюзія дружби, ілюзія життя"


СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

Крейтор-Бантиш Ірина Володимирівна

Анотація. В цій статті я порушила питання, щодо соціальних мереж, адже в сучасному суспільстві – це є найпоширенішим засобом спілкування серед підлітків.

У сучасному суспільстві все більшого розвитку набуває Інтернет. Незважаючи на те, що Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій відстає від розвинутіших країн світу, Інтернет і комп'ютери все більше входять в наше повсякденне життя. Але, крім того, для більшості Інтернет є також розважальним засобом, джерелом інформації, засобом спілкування. Ще один важливий фактор, через який підлітки липнуть до екранів монітора цілодобово - соціальні мережі. Під соціальною мережею розуміється інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, зміст якого наповнюється самими учасниками мережі. У 1995 році Ренді Конрадом була створена перша соціальна мережа (у сучасному розумінні) - Classmates.com.

Якщо, Ви мене запитаєте, чи є в мене сторінка, в якій-небудь із соціальних мереж, я відповім, що є. Адже це дає можливість спостерігати за їх спілкуванням в мережі, де більш відкрито проявляється їхня сутність.

Актуальність роботи полягає у тому, що соціальні мережі об'єднують мільйони підлітків, які спілкуються між собою. Тому є важливим дослідити вплив соціальних мереж на формування ціннісних орієнтацій підлітків.

Тому, виходячи з вище зазначеного, метою моєї роботи: є виявлення негативних та позитивних сторін спілкування в соціальних мережах, та вплив на особистість.

Давайте почнемо з того, що таке особистість. Особистість – людина, яка вийшла завдяки праці з тваринного світу, розвивається в суспільстві, спілкується з іншими людьми з допомогою мови, стає особистістю. Основним у характеристиці особистості є її суспільна сутність [ 1 . с. 111]. Особистість є індивідуальністю, індивідуальність може проявлятися в інтелектуальній, емоційній та вольовій сферах. Завдяки соціальним мережам підлітки і проявляють свою індивідуальність. Тільки вже не стандартними способами, закладеними процесом перетворення від індивіда до сталої особистості, а завдяки комп'ютерним технологіям.

Однією з важливих рис особистості є активність, що виявляється в прагненні особи постійно розширювати сферу своєї діяльності, не тільки пристосовуючись до ситуації, але і перетворюючи її. Одним з факторів, який дасть змогу для активізації особистості є спілкування. Адже, саме спілкування впливає на емоції, відображає характер та висвітлює основну сутність тієї чи іншої особи. Тільки все перелічене попередньо можна побачити коли спілкуєшся з людиною вербально, а не в мережі Інтернету.

Спілкування, пошук інформації та друзів за інтересами, обмін новинами, можливість слухати музику, дивитися відео і фотографії, все це, здається, завжди було і важко собі уявити, що колись люди жили без профілю в соціальній мережі. Саме в них найбільш активно спілкуються підлітки [2, c. 75].

Згідно з дослідженням ринку телеком-послуг GfK Ukraine, більш активними користувачами майже всіх соціальних мереж є жінки, у віковій сегментації - молоді люди 16-25 років. Користування соціальними мережами за три роки зросла майже вшестеро.

Найпопулярнішою соціальною мережею в Україні є "ВКонтакте": її регулярно відвідують 67% інтернет-користувачів України [3].

Виходячи з даного анонсу, можна зробити висновки, що за останні роки досить потужно зросла чисельність реєстрації в соціальних мережах. Тому, онлайн спілкування стало активнішою формою ніж звичайне. Для того, щоб це підтвердити, особисто я зробила невеличке соцопитування між підлітками нашої школи та випускниками. Вони самостійно навели плюси та мінуси спілкування в соціальних мережах.

Плюси:

- «Спілкування з друзями і я багато чого дізнаюся цікавого в різних групах, а також за допомогою соціальних мереж можна виразити свій стан душі, з допомого різних записів»; (уч. 10 кл.)

- «Постійно можна спілкуватися з друзями, почитати щось цікаве, розповісти більше про себе»; (уч. 9 кл.)

- «Є діалог з одногрупниками, обговорюємо моменти навчання»;

- «Відвідування цікавих сторінок та спілкування з друзями».

Мінуси:

- «Соціальні мережі забирають багато часу» (вип.);

- «Соціальні мережі забирають багато часу і людина майже стає залежною від них» ( у. 10 кл.);

- «Часто люди замикаються в собі, залежність від соц. Мереж» (уч. 9 кл.);

- «Соціальні мережі можуть викликати в людині негативні емоції, впливають на психіку» (вип.).

Проаналізувавши відповіді можна зробити висновок, що всі опитуванні розуміють вплив, але все одно навідують соціальні мережі. Відповідно, ми бачимо, що в людини виникає залежність. Залежність від чиєїсь думки, залежність від того образу, який створюється соціальною мережею. Все і є впливом на формування особистості.

Психологами зроблено дослідження, за яким виявлено, що мережа Інтернет призводить до порушення психічних станів. Дослідження показали деякі стійкі відхилення від норми показників психічного стану: зниження настрою, самопочуття, активності…

- Соціальний психолог Бенджамін Карні провела дослідження серед 8 тис. американських військових, змушених нести службу далеко від дому. Виявилося, що тісне спілкування з рідними в соціальних мережах швидше шкодить, ніж допомагає: військові занадто багато думають про проблеми на батьківщині і не можуть сфокусуватися на виконанні щоденних завдань.

- Британський же вчений Арік Сігман в статті під назвою «Завжди на зв’язку», опублікованій в науковому журналі британського Інституту біології Biologist, стверджує: соцмережі крадуть час, призначений для справжнього живого спілкування.

- Китайські дослідники зайшли ще далі: вчені з Китайської академії наук в місті Ухань під керівництвом Хао Лея прийшли до висновку, що в мозку людей, які страждають від інтернет-залежності, зруйновані нервові волокна в областях, що відповідають за емоції, самоконтроль і прийняття рішень.

- Шведи з університету Гетеборга з’ясували, що стійка психологічна залежність від соцмереж формується переважно у бідних і слабо освічених людей. Причому жінки схильні до ризику «підчепити» таку залежність набагато більшою мірою, ніж чоловіки. Половина опитаних шведами респондентів заявила, що починає кожен день з перегляду оновлень в соцмережах, а 25% користувачів і зовсім відчувають себе «незручно» в ті моменти, коли не можуть дізнатися про нові повідомлення своїх «френдів» [6].

Наскільки потужним є вплив цих сайтів на психологію людини, перш за все, що стосується молоді, але не тільки. У дорослих в інтернеті також спрацьовують аналогічні психологічні механізми: що може бути простіше, ніж зайти на який-небудь сайт і написати будь-яку найгрубішу образу, але із політичним, націоналістичним чи іншим контекстом - все одно ж ніхто не покарає за це, навіть якщо ви пишете дійсно від свого імені. І такий підхід має масовий характер, що не може не позначитися на соціумі в цілому: рівень агресії зростає, ризик заворушень підвищується, конфлікти в суспільстві нарощуються і т.д. [5].

Однак українські психологи навели інші аргументи щодо впливу соціальних мереж. В інтерв‘ю «Коментарям» соціальний психолог Олег Покальчук сказав, що взагалі людські стани спочатку виникають, а потім пояснюються. «Тобто, якщо з людиною відбувається щось погане, то винні всі навколо, а якщо відбувається щось хороше — то в цьому заслуга виключно її самої. Тому заяви про те, що соціальні мережі призводять до якихось психологічних розладів — це підміна причинно-наслідкового зв’язку», — говорить психолог. А Микита Воронкін, у телепередачі «Підйом», яка проводилася на тему: «Вплив соціальних мереж», наголосив, що будь-яка залежність у людини виникає від стану її душі [4].

Тож, проаналізувавши всі підходи та відповіді учасників опитування, можна говорити про те, що соціальні мережі мають можливість на існування, але потрібно раціонально використовувати час, проведений в мережі Інтернету. Та більш схилятись до звичайних способів спілкування, які позитивно впливають на особистість. І тому, хочеться порадити батькам підліткового покоління: залучайте дитину до реального світу, вчіть спілкуватися з іншими дітьми. Підберіть спільно з підлітком гурток чи секцію, де багато однолітків — нехай жива розмова і «живі» друзі стануть кращими співрозмовниками, ніж віртуальні.


ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ МЕДІА-РЕСУРСІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Володарська Альона Василівна

Анотація. У статті представлені матеріали щодо критичного оцінювання розвитку медіа-ресурсів, використання інформаційних технологій учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітньому закладі, які стали невід’ємною частиною сучасного життя суспільства. Обґрунтовано, що формування, розвиток та оцінювання ІК-компетентності учасників навчально-виховного процесу є актуальними питаннями, які слід розвивати та вивчати. Описано позитивні та негативні сторони використання мережі Інтернет.

ХХІ століття носить назву епохи знань. Саме тому ми повинні активно залучати учнів до науково-дослідної діяльності, бо це є вимогою часу. Зміна інформаційної структури суспільства вимагає нового підходу до форм роботи з дітьми. Інтенсивно розвиваються засоби масової інформації. Вони стають не тільки "вікном у світ" для молоді, а й істотно впливають на її життєві ідеали та цінності, формують світогляд. Проте нові інформаційні технології не повинні перетворитися в "комп'ютерні іграшки" та "скачування" рефератів з Інтернету. Вони мають стати інструментом для пізнання світу й усвідомлення себе в ньому.

Наша мета, як педагогів, навчити учнів критично оцінювати і вміти користуватися ресурсами Інтернету – не лише сліпе скачування матеріалів, а вміння вибирати корисну і потрібну інформацію.

Одним із важливих сучасних напрямів навчання та виховання школярів в цьому аспекті є формування особистісної медіа-культури, яка передбачає здатність людини до адекватного сприймання, критичного аналізу, обґрунтованого оцінювання різноманітної медіа-продукції, а також здатність до створення власних медіа-текстів, до творчої інтерпретації, переосмислення, переструктурування існуючих. Таким чином, щоб бути успішним в житті, треба оволодіти світом Інтернету стовідсотково.

Дослідження показують, що використання знань вже у процесі його отримання, а також застосування навичок критичного мислення, значно підвищує рівень мотивації та покращує результати навчання. У процесі вивчення кожної дисципліни, на кожному етапі викладання й навчання слід застосовувати високі вимоги до мислення й активне застосування знань.

Крім того, ефективність системи навчання школярів «одне за іншим», яку насаджували вищі педагогічні навчальні заклади (спочатку знання, потім розуміння, далі аналіз, після чого синтез і, нарешті, оцінка) заперечують результати досліджень останніх десятиліть.

У відкорегованому варіанті ієрархії навчальних дій склався такий ланцюжок: зрозуміти, проаналізувати, запам’ятати, застосувати, оцінити, створити. Дослідники вважають, що названі процеси можуть відбуватися як одночасно, так і в зворотному порядку. Згідно з результатами досліджень поєднання деяких із цих процесів навіть покращує результати навчання. Наведений варіант ієрархії добре спрацьовує в проектній діяльності.

Оволодіння навичками критичного мислення передбачає, що учень має бути здатним:

розмірковувати, тобто застосовувати різноманітні види умовиводів (індуктивне, дедуктивне мислення та ін.) у залежності від ситуації;

застосовувати системне мислення, тобто аналізувати, як частини цілого у складних системах взаємодіють між собою.

Сучасні інформаційні технології значно змінили способи спілкування: спілкуватися можна не лише в реальному часі й просторі, а й віртуально: за допомогою соціальних мереж, чатів, електронної пошти. Це дозволяє розширити коло співрозмовників, проводити спільно з людьми із різних міст і країн заходи, створювати навчальні проекти. За допомогою інформаційних технологій учні мають змогу чітко формулювати власні думки; ефективно застосовувати усне, писемне та невербальне спілкування; слухати (читати) уважно, щоб зрозуміти смисл сприйнятого (дані, ставлення й наміри, оцінки); використовувати комунікацію з різними цілями (для інформування, мотивування й переконання, вказівок). Але, власне на мою думку, батькам, вчителям потрібно контролювати використання учнями мережі Інтернет. Багато дітей занадто захоплюються ним і не в змозі припинити його використання, учні стають залежними від цієї потужної системи. Наше завдання як дорослих і батьків - навчити дітей використовувати інтернет правильно. Так само, як ми вчимо дітей безпеки в реальному житті - на вулиці та дорозі, нам необхідно навчити їх безпечній поведінці у віртуальному житті - в інтернеті. Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми. Але є й негативний: відсутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик зіткнутися з онлайн-загрозами: онлайн-насилля; шахрайство; порнографія та ін..

Отже, на сьогоднішній день мережа Інтернет є невід’ємною частиною життя людства. Комп’ютерні технології відкривають як для вчителя, так і для учня нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від процесу пізнання світу, зануритися в яскравий, барвистий світ нових знань. Поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним. Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути. Iнтернет пропонує незліченні ресурси та фантастичні можливості для навчання, але він також містить велику кількість інформації, яка не може бути ані корисною, ані надійною. Оскільки будь-хто може розміщувати коментарі або інформацію в Iнтернеті, користувачам необхідно розвивати навички критичного мислення, щоб оцінювати правильність онлайн-інформації.

На мій погляд, для того, щоб запобігти більшості негативних ефектів, необхідно проводити планомірну та послідовну підготовку підлітків до оволодіння новим світом та інформаційною культурою Інтернету. Все сказане змушує задуматися, адже від того чим займається підліток у вільний час, як організовує своє дозвілля, залежить подальше формування його особистісних якостей, потреб, ціннісних орієнтацій, світоглядних установок, а в цілому зумовлює його положення в суспільстві.



к

Кiлькiсть переглядiв: 3913

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Березень 2024 Наступна
ПВСЧПСН
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031